… Мисливська хіть від діда й батька передалася й Андрієві.
Тому й родовід свій що тоді, що нині пам’ятають не далі діда .)
— Я жебрак з діда-прадіда, куди мені до панських уборів !
Сивобородий незмигним поглядом дивився на діда Кібчика.
— Я вже вам сказала , — мовила Софі , — ми не причетні до смерті мого діда !
Серед довгенької розповіді про Коттара вкраплено кілька слів про діда котоплюя.
Разів зо два він заводив мову про свого діда-консула: «Мій дідо, консул Мак, дістав оцю защіпку з рук самого Карла Югана, «- сказав він, тицьнувши пальцем на свою діамантову оздобу.
Хоча вже тоді подейкували в селі та й у райцентрі, що НЛО, мовляв, «прихопив» із собою діда, бо де б він подівся?
Дивився на «діда» й «бабу», і його очі сумно палали.
Молодший, Георгій, в кому грала кров прадіда, загиблого на Шипці, відважно воював у Першу світову, заслужив Георгіївський хрест.