І так святі мучениці, невісти Христові, передали чисті свої душі в руки безсмертного Жениха свого.
Вона відчувала запах дому, бачила його відразу за дверима: зелені поля, великі кам’яні будинки, турботливі руки, що дарували тепло … там, усе там.
Луар безсило опустив руки; на коліна йому ліг несподіваний тягар.
Та ще страшніше, коли людина не може взяти в руки пензель чи скальпель.
Дівчина, взявши руки в боки, стояла, мов господиня світу, вишукуючи того, кому ще закортіло її подражнити.
Невдячна Клава, яку вона, Єфросинія, у тяжку годину рятувала як рідну, ставши знову панією, не простягла їй руки допомоги.
Особливо тепер, після того, як Улашин, з листом від Понятовського до Мазепи, попав у царські руки.
Він поставив шолом у куток і, відкинувшись у кріслі, склав руки, як зразковий учень.
Я простягаю їй руку, щоб відчути знайомий м’який потиск вузької руки, після якого ще довго тепліє й тане в мене на долоні запах фіялок, улюблених її парфумів, але в цей момент густа фарба заливає мені обличчя.
Смерть Мстислава зразу розвязала руки Данила, що як ми бачили, весь час старався бути льояльним супроти свого тестя.