Кінець кінцем він одійшов від старого і, як завжди, повагом відважив йому два ляпаси.
Четверо слуг у здоровецьких, як лелече гніздо, білосніжних тюрбанах стягли з човна сходи, розстелили перед великим цабе вигаптувану золотом доріжку, і воно повагом ступило на неї.
А Фея схопила Франческо за руку, суворо й грізно глянула на поліцейських, які аж очі позаплющували, щоб не осліпнути від того погляду, і повагом рушила до дверей.
Я повагом входжу на шкільне подвір' я, а ззаду на мої плечі вискакує Іван Пампушка.
— Ми ще трохи поговоримо , — повагом сказав Вернигора, обгризаючи ніжку курчати, спеченого в грилі , — а потім хтось з нас трьох має вимовити першим ЦЕ.
Та й то ще як повагом їхати, а коли б узяти на переміну по двоє коней, то гляди, коли б не за сім днів там були !
От ми наздоганяємо й випереджаємо довгу валку возів з земляним вугіллям, котра повагом йде од вокзалу.
Але той грізно глянув на гурт озброєних людей і повагом побрів собі в хащі.