Від нього вимагали рішучої відповіді з такою погордою, що він тільки засміявся.
Підборіддя він підпер ціпком і з погордою дивився вниз.
Ротмістр Чачу голосно і з погордою розповідав, як у дев’яносто шостому вони ліпили сире тісто просто на розпечену броню і пальчики облизували.
Мисливець спохмурнів, з погордою глянув на велетня й сердито вигукнув:
Обличчя Піпера ще більше поморщилося, а його очі заблистіли насилу здержуваною погордою.
Старі вчителі зустріли її з погордою, яка легко передавалась учням.
Дороті впала у крісло біля стіни і з погордою подиви лася на Поля.
Він, розваги ради, з погордою порівнює повноводу Біру на Амурі з мізерним Збручем: «Ото річка, я розумію , — хоче він сказати комусь , — а Збруч — рівчак якийсь замулений …»
Але Вритра глядів з погордою па срібну сорочку і здо рове, опалене тіло пастуха.
Про війська західніх альянтів газети висловлювалися з погордою — мовляв, ідуть наперед тільки тому, що німців б' є Червона Армія.