У широко відчинені двері вливалась какофонія лунких звуків.
Ця какофонія не підлягала ніяким музикальним канонам, кожен дув у свій інструмент, як йому заманеться, намагаючись перекричати інших.
Того ранку в «Тулосі» теж було людно і шумно — там звучала какофонія з брязкоту столового срібла, гудіння автоматів для приготування кави еспресо та балачок по стільникових телефонах.
Какофонія сигналів ошелешила, ог лушила бідного Вексюка, і коли він став перед огряд ним полісменом, то затремтів, як осиковий лист.
Внизу тим часом лунала какофонія звуків: верески, стогони, глухий стукіт, тріск.
І якщо косоокому ідіотові та його братії подобається, як виграє гармоніст, то ця какофонія мусить подобатися й мені.
Весела какофонія наповнила кімнату, і Алегра посміхнулась.
Унизу голосно задзеленчав дзвінок, і відразу вибухла справжня какофонія вереску й завивання, як учора, коли Тонкс перекинула підставку для парасоль.
Какофонія, що стояла в черзі, важко надавалася до описання.
З жерла проходу знову прорвалася какофонія кількох розладнаних, хрипких трубних звуків.