Кандьор, вилазячи до половини в розчинене вікно та бачачи на дорозі чи на пероні станції молодих осіб прекрасної статі, вимогливо проголошував: «Ти ж нікому не давай !»
В нього іноді «брав верхи» Кандьор, а коли виходило добре, Касатік підтягував йому і зітхав.
І годували скрізь однаковісінько: півтораста грамів ерзацхліба навпіл із тирсою та ріденький кандьор із брукви.
Чудодій Терешко вирушив у мандри, і вже під смеркання всі їли пшоняний кандьор, заправлений залежаним салом.
Миска падає на землю, розливається недоїдений кандьор.
Але Кандьор уже в тамбурі потяга … Вагони поволі набирають швидкість, залишаючи позаду дитинство, зустрічі, прощання, наміри, сподівання.
Юхим тільки зиркнув на його і знов звернув всю свою увагу на кандьор.
Увечері наспіх вливали в себе кандьор з протухлого, пропахлого мишами пшона і зразу ж засипали, торкнувшись торішньої збитої мерви.
Заплющившись, ковтнув, смаковито, з задоволенням крекнув і почав їсти кандьор.