— Між кепсько і дуже кепсько , — поважно відповів Щур.
З’ясувати радше треба ситуацію, в якій жоден щур не дістався б до виходу.
Одного ранку старий Водяний Щур виткнув голову із своєї нори.
— Перепрошую , — збентежився Щур , — але я гадав, краще сказати «я провчу їх», а не «вони в мене навчаться».
Вилицюватому гендлярі дали прізвисько Щур, а ще один суб' єкт з цієї бригади відомий був під колоритною кличкою Удав.
— Вони посилалися на приклади з історії , — розповідав Щур.
— Я обігав усе місто, мов обшпарений щур, та він уже кілька років як зник з продажу.
Щур тим часом пильно розглядав етикетку на пивній пляшці.
Старий церковний щур відповів йому : — Е-е, ці не злі; це, кажуть, не пруссаки.