У барі бу ло ду же за тиш, но, ко жен сто лик мав ок ре му нішу, бра на яс но-зе ле них стінах розсіюва ли м’яке світло, а кельнер не доз во ляв собі дур них за пи тань.
І кельнер Чунту, розу міючи, що значить для цієї бородатої потвори крапля, приносив повнісіньке відро.
— Пісок спробуй , — серйозно порадив кельнер , — і не треба мене звинувачувати, я бійки не заохочував … Не пам’ятаю такого, на відміну від тебе.
Кельнер, почувши, що вони розмовляють румунською, трохи насупився, але дефіцитного продукту приніс вдосталь — чомусь йому цей есесівець-поліглот сподобався.
Ледь киваючи головою в бік жебрака, кельнер радив брати страви двох видів: одні, тривкіші , — для оцього, другі, вишуканіші , — для його добродійника.
Вже в перші дні стеження було встановлено, що єдиним можливим пунктом зв’язку є їдальня «Клубна», де дівчина працювала кельнер кою.
Він ще трохи посидів, а потім також зайшов до їдальні, де кельнер показав йому столик, дуже далеко від того, за яким сиділа польська родина.
Але до неї саме підійшов кельнер і щось тихо сказав.
Кельнер позіхав, читаючи один із ста сорока чотирьох журналів.