Тоді Стоковський сам поспішно злі пив коверта, вклав дрижачими пальцями листа і, дивлячись на нього, мурмотів: «Друже Ернсте, це ж …
Із чемности він не висловив уголос свого щирого здивування, з кумедного, незграбно склеєного із шматка паперу, коверта.