«Найсильніша переконаність у будь-чому відгонить присмаком сумніву — напівінстинктивним, напівлогічним відчуттям того, що мерзотник усе ще ховає свій потаємний козир». (Г. Л. Менкен)
Мабуть, їх теж, як кожну козир-дівку, ніхто не жалів …
«Уорлд» в останню хвилину викинула свій найбільший і останній козир, переплюнувши решту газет.
— стогне Козир, бо Вольдемаром Шульцем він називає Володьку.
Почувся пронизливий стогін, що переростав у дикий зойк, і зі схову, блідий та переляканий, виліз старшина Козир з розпанаханою киреєю і закричав не своїм голосом : — Братчики !
Це ж слідчий виставив нарешті свій найбільший козир.
Козир стрибнув на нього і вдарив ножем у потилицю Падаючи, чатник все ж встиг вистрелити …
Отже, в Сирагузи лишався єдиний козир — Елмер Берк.
— Козир сорок , — мовив Оррі Кейтер в середу о десятій п’ятдесят п’ять.
Це був козир, показаний так спритно, що в разі необхідності все вдалося б заперечити — адже я чув, що не знайшли НІЧОГО, і не мав певності, що це неправда.