Але з сьогоднішнього дня змінила: тепер я кокотка.
Труда заплющує очі й відкидається на спинку фотеля нехай робить, що хоче — вона кокотка й хоче бути, як справжня ко котка.
Воно занадто червоне О, ви не думайте, що я п’яна Порядна кокотка ніколи п’яна не буває А кокоткою бути, я вам скажу, Елізо, з деякого погляду добре.
Схочу красти, брехати, вбивати — і буду Я ж — кокотка, мені ніхто дивуватись не повинен.
Нехайі обнімає, так сумно солодко від того, а вона ж однаково кокотка.
Минули часи, коли він з маленьким Маду сушив собі голову, намагаючись зрозуміти, що таке «кокотка».
Ще ж зовсім рано Але до мене мож на повсякчас ви ж знаєте, я тепер — кокотка.
Людина зі смаком може взяти на глузи елеґантність злодіїв, але, незважаючи на це, вони зі зворушливою статечністю чепуряться вдень, а особливо надвечір, докладаючи не менше зусиль, ніж кокотка.
Та, ти-гулована кокотка, подивляється досить пильним і недвозначним поглядом.