Сотні разів, уже готова скоритися, вона сахалась перед жертвою, на яку, здавалося їй, у неї не вистачало снаги.
В цей час співробітник особвідділу кінного корпусу Кондратюк, який знаходився при сотні козаків, викинув білий прапор і поїхав до Артема, щоб передати йому лист про добровільну здачу.
Командир загону постукав олівцем по графину, зауважив примирливо:
Наш не втратив притомности духа: «Ми також будьоновці, з четвертої сотні, поспішаєм …
Командир — він з’явився у вигляді чарівника з широкою білою бородою — сказав:
Дивізійний командир дещо заскочений такою поведінкою того полковника (це був полк.
А навпроти нього — балакучий убивця, який має на своєму рахунку сотні жертв і який зруйнував йому життя.
Тут дві з половиною сотні блискавок, значить … так, енергії приблизно як у десятьох залізничних ешелонах з пальним.
Залунали крики й стогін, лави змішалися, сотні трупів перегородили дорогу …
А нижче від написів висіли таблички з цитатами, і в усіх цитатах мовилося про Зіркосяйного Імпульсатора, який приніс щастя й задоволення, про Великий Порядок, що його він запровадив … Командир уважно вдивлявся в портрет.