Дан обіруч обхопив шию, немовби шукав невидимий комірчик, який так страшенно душив.
Олеся миттю достала з бур’яну комірчик і кинулась до роботи так пильно, неначе вона хапалась скінчити її доконче до вечора.
Недолімками столика я б’ю стільці, столи, писальну машинку, стіни, кидаю цурупалком у шафу з книжками, шматую на собі комірчик, краватку.
Лише біля брами в під' їзді Швейк знайшов відірваний пристібний комірчик.
Вона показувала, як та знайома панія була убрана, тикнула пальцем на свою брошку, обвела руками комірчик, а далі підняла долоні вгору й показала, яке кубло було на голові в тієї панії.
На шиї був чистий комірчик , — зовсім вигляд лорда.
У старого графа і брови, і очі, і вуса, і старомодний комірчик сорочки стають колючі, настовбурчені; руки починають труситись, на обвислих щоках блідо виступають червоні плями, а в голосі не чути ні нотки суму.
Комірчик на шиї та рукавички були побгані, нечисті, неначе вона наділа на себе якесь чорне заношене плаття.