Наносив [Павло] повну діжку води, врубав дров з старого дубового корча.
Вербовий корч майже не тримався на воді. Але те не злякало Фреда. Він десь роздобув зручного кілка і. сміливо всівся в розкаряці.
[Остап:] Ходім, Тарасе, до старого млина, там глибоко, на дні корчі, і риби там багато.
Тільки при долині два корчі калини.
Недалечко під корчем ліщини горить ватра.
У затишному ярочку, в густих корчах калини хлопці несподівано спинилися.
В горлі корч хапав; я затиснула зуби сильно, бо мені виривався зойк з уст.
Корч трохи потемнів, однак був ще міцний, мав зверху, там, де його спиляли, рівний, як стіл, дах, а по боках — могутні опори-кореневища, що вглиблювалися в землю.
Поліцай і Корч незабавки також почервоніли, так само їх кревні.
Радний Корч уже знав, що комісарові треба румунки, масла, курей та яєць.
Корч таки скидався на веселого бородатого діда з вузлуватими розчепіреними руками.
Корч глухо гупнув, обрушивши порослий травою схил і відкривши чорний вхід у печеру.
Радний Корч був того переконання, що курей і яєць забагато для комісара, а особливо забагато румунки.
За те, що людей про ці потреби комісара повідомить, радний Корч мав дістати відшкодування воєнне найдальше за місяць.
Корч му поступово заповнювали відвідувачі, а ці двоє все ще сиділи за столиком, розмовляли і сміялися, обидва дуже веселі.