— Та ми он з нею , — гладить Генрик Адамович чорні косенята дівчинки , — балакали, читали.
І сама сестра побігла до дзеркала, роздивлялась на свої бровенята, лизала пальці і приглажувала ними свої косенята.
Мокрі косенята прилипали шнурочками до лиця, пасемка лізли в очі, діти терли їх кулаками і знову шубовсяли у воду.
— Добре, добре , — пестив її, підбираючи з чола неслухняні косенята.
Леська підстрибувала, і тугі косенята вихльостували їй по худих плечах.