Заплітає їм гриви у косми й ковтуни, лоскоче, а то й зовсім до білого поту заїздить коня.
Була ж над ним ікона святих лікарів безкорисних Косми і Дем’яна.
З дивною зажурою (Гоца відрадила мене від думки провести її на потяг), я сидів допізна у кафе і грав із Данилом, сином Косми, у шахи.
Із німецької траншеї вилетіла ракета, обпекла колючим світлом замети, тицьнулася в косми низької хмари і, знесилившись, почала падати.
Одягнув припасені для великодня святкові домашні ногавиці, рясно мережану і білим шовком гаптовану чисту сорочку, розчесав біле волосся, пробрав серед голови рівний проділ і розпустив косми пишним прядивом до самих плечей.
Поперемінно нам складав компанію офіціант Данило, син Космоса (тобто Косми, старого львівського гіппі).
Вмирали у ньому рештки єства ченця Григорія, з яким уже трохи і зжився , — були як косми холодного туману.
Знову застукотів дятел, і безтурботний вітрець, розгрібаючи косми слаників, тихо пройшов по схилу.
Сонце вгорі світило сумно й тепло, дивилося, мов співчувало; пролітали над двором сиві косми, осідали на висохлу траву й бур’ян і засвічувалися срібно.
На ній була вузенька, яскраво-зелена сукня, на голові такий самий яскраво-зелений модний берет, з-під якого вибивались у всі боки косми.