Синоніми до слова Котитися

Його шкіра вібрувала, на ній виникали тисячі мікрохвиль, які відштовхували, зморщували воду у її товщі, змушували ковзати уздовж тіла, однак не просто ковзати, а котитися круглими крапельками , — Гаррі ковзав у воді, як на кульках.

Лише коли сонце почало котитися до обрію, підвівся на коліна, обітер руками подряпане обличчя, озирнувся й сказав стомлено : — Ну, Олю, вважай, що ти народилася в сорочці.

А куди тут зупинишся, тут вже як із гори котитися, навіть як схочеш, то ніхто тебе не зупинить …

Біціклетта не звертала уваги на всі ці вишукані бонмоти (я згадала ще одне французьке слово) і продовжувала неспішно котитися далі - адже вона, на щастя, не знала нашої мови.

— Ну, коли вже , — каже , — тобі так треба, то от тобі клубочок, пусти його — куди він буде котитися, туди й ти за ним іди: саме дійдеш аж до баби-яги, костяної ноги.

— хотіла спитати ввпраксія, але розмова вже вгрузла в такі глибокі колії, що видобутися з них було несила, тому доводилося котитися туди, куди котилося.

Тільки тепер, через п’ять років, він не може просто так облишити все і котитися, подібно до кулі у такому собі посередньому кегельбані, пологою доріжкою до відставки, пенсії та золотого годинника.

Лише від епсилона можна сподіватися жертв, пов’язаних з роботою епсилона, тому що для епсилона то не жертви, а лінія найменшого спротиву, звична колія, по якій він має котитися.

І це позначилося на тому, що світ продовжував котитися своєю стежкою.

Тож бреду я тихо-тихесенько водою, коли це раптом згори на берег починає котитися каміння упереміж із травою, а за ним зсуватися вниз отой городянин — всі його намагання ухопитися за кущі й затриматись були марні.