То виникали дід Коцюба, Сергій, Бобинець, який каже:
Так от … Позаторік минуло рівно півстоліття, як працює у колгоспі «Зоря комунізму» один з перших наших колгоспників Іван Іванович Коцюба.
Незабаром придибав і старий Коцюба жалітись на свого сина.
А за їм і Сергій тенором, і дід Коцюба хриплуватим баском, а там і увесь стіл … Та так гучно ушкварили, що в гаю посипалося з дерев листя.
А документи … — Зачекай , — швидко перебив Коцюба.
Коцюба був невеличкий сухий сивий дідок з добрими ясними очима.
Гадав, що саме йому цю справу й доручать, проте втрутився Остап Коцюба.
— Ту стареньку, що схожа на бабу-ягу, з носом, як коцюба?
— І прізвище в нього теж Коцюба , — нагадав Вирвизуб.
А ти, Коцюба, мабуть, вперше, може, тобі боязко, га?