Саме тоді одна мила тридцятирічна дівчина, ніхто інша як кузинка майора Мак-Наббса, особа дещо неврівноваже-на, але добра й досі ще вродлива, закохалася в дивака-гео-графа й запропонувала йому свою руку.
Недарма, недарма кузинка так послідовно наводила мене на думку про той цвинтар !
У мене кузинка загинула, Кароліна Сокальська, от вона чомусь вибрала мене у якості спадкоємця.
Вона також знала, що та сама кузинка відвідувала мене минулого року зі своїм чоловіком.
— Ніяка пані, ніяка шановна, а ваша кузинка Катря.
І кузинка Кароліна Сокальська сховала його в гробівці, щоб він залишився в родині.
Мене ж тягнуло до того місця, де чаклувала над чимось моя незнайома кузинка.
Опісля я хотів піти геть, але кузинка переконала мене, щоб я залишився і не міняв місця.
— А я тобі можу з майже стовідсотковою певністю сказати, як саме була задушена твоя кузинка.