Лановий зараз одняв руку, вражено й значно подивився на Тетяну, підняв палець догори й сказав : — От що воно !
Лановий зараз одняв руку, вражено й значно подивився на Тетяну, підняв палець догори й сказав:
Найкращая з всього села Давненько вже у яр пішла, Узявши глечик; та й немає, А лановий і не шукає, Мов і не бачить.
— одірвав лановий руку від вуха і висмикнув з халяви нагая.
Коли ж прийшов розлютований лановий, Кость лежав уже, як жар, гарячий весь і тихий.
А під горою: З свистом лановий Зганяє челядь красти боже сіно.
Останніми закоханцями, котрі обірвали собі життя, були пожиттєвий шляхтич Миросвіт Лановий та його подруга …
За паном вийшли й лановий з Тетяною, яка щось розпитувала у фершала про Костя.
А потім ягнята Приснились у житі, лановий біжить Та б' є мене добре — і ніби, проклятий, Свитину здирає …
Лановий, що був якраз під той час у хаті і все не вірив, що Кость помер, вражено чухав бороду й трохи винуватим голосом говорив, поглядаючи на недокурок: