Йшов лапастий сніг, і в купе стояло якесь дивне, ніби несправжнє, півсвітло.
Од нього деренчали вікна; зсуваючись докупи, низько спускалися хмари, а лапастий сніг цілі ночі стукав у шибки; хворі лежали збуджені, нервові й не могли заснути, прислухаючись до погоди.