Часом на білій стелі вистрілює куряча лапка тріщини, часом з шелестом обсувається пластівець тиньку.
Запала мовчанка; я відчув — уперше відтоді, коли Іл де Ятер відкрився мені з цією історією — відчув острах і ніяковість, неначе грудей моїх торкнулася зсередини маленька пазуриста лапка.
Віконтеса де Персемюр дивилась на них згорда, її «біла лапка» з відразою торкалась до цих вульгарних рук.
Встигаєш перехопити руку, що впивається в твоє горло, і раптом під твоїми тендітними пальцями могутня зап’ясткова кістка кришиться і тріщить, наче благенька пташина лапка.
— Віконтеса де Персемюр, та сама, що підписується «Біла лапка».
— … передня лапка в Петіґру … тобто рука … там немає пальця, він сам його відрізав …
От вам жаб’яча лапка … — Незнайомець підняв із землі суху жаб’ячу лапку і простягнув Сашкові Цигану.
тинявся (а в кишені ж лежить «чарівний талісман» — жаб’яча лапка.
Се вже лапка й на економічну сторону життя України.