Я називав себе бойовим конем, вихвалявся, що брав участь у стількох битвах, і тут мене заткнув за пояс малий хлопчак … людська дитина, лошатко, яке ніколи не тримало в руках меча, ані не мало з кого брати приклад !
Оно, які тільки деяким голубчикам прізвиська дають: Гнилоїд, чи Трясогуз, чи ще там якесь, хто яке заслужив, чи, може, звичка в кого-небудь така огидна, чи Паслєцтвіє занадто бридке, абошо.
Мені кортіло запитати: «Власне, для кого ти це робила?
Їй бракувало кого небудь із вищого, аристократичного кола, хто підтримав би її репутацію, а разом і давав би засоби жити.
І тільки того, хто тобі любий, хто підходить до тебе, кого ти від усього тіла й душі своєї хочеш назвати своїм мужем.
Саки напали вночі, перебивши сторожу над засіками, й кого вбили, кого спалили живцем, а решту побрали в полон — мало хто й урятувався тієї ночі.
Бо це не мине моїх слуг, а досить їм щось прочути — і тоді годі сподіватися забрати тихо-мирно хоч кого з них, це вже будьте певні.
У кого нам тепер просити помочі, захисту від ворогів, щасливого довгого віку?
— По-перше, ти не бачиш, на кого зиркає твій партнер.