Оксана заплющилася, а коли розплющилася, вже не було ні постаті, ні птаха, цвіла тільки безлюдно синя долина, і поблискував на хвильках, що їх зворушив набіглий легіт, місяць.
Напоєний сонцем легіт Полтавщини і Сло божанщини наче вібрує в переливах його характеру.
І то вже був їхній день, там вони могли і поговорити, і послухати легіт хвиль.
Він поклав пару євро на стіл, пригнітивши їх блюдцем, щоб гроші не здув свіжий весняний легіт, який теліпав навіс над ним.
Голубіла під сонцем вода в каналах, у кронах чудернацьких дерев пробігав легіт.
Заплющую очі й бачу хвилі, бачу скелі, відчуваю легіт з осяйного моря.
Зненацька вона відкинулась горілиць, і легіт нечутно здув з неї решту покриття.
Її волосся, акуратно розчесане, куйовдив підвечірній легіт, її статуру прикрашало довге плаття з романтичними манжетами, так, наче вона зійшла з середньовічної гравюри.
Знявся тихий легіт, немовби пересилаючи нам з материка чиєсь вітання.