— дзигоріла наймичка-лепетуха, чухаючи язик об свої зуби.
— І зовсім я не лепетуха , — образилась і відкопилила червоні пругкі уста.
Ця тре й тіпає багато розумніше й помірніше, ніж сестра-лепетуха".
Вискочила лепетуха , — перебила Мотрю баба Велітка.