Вимовляючи слово «індіянин», він бачив не напівго лих дикунів, а людину у військовому мундирі з сержант ськими погонами, бачив капітана Васкеса в момент, коли той казав про столичні салони.
Він на цей раз сяяв увесь, протиснувся до буфету й випив ке лих пива схвильований, піднесений, якийсь зухвалий …
Звісно, наука не є панацеєю від усіх, сьогоденних і майбутніх, лих людства.
Та воїн полював на бі лих і не розраховував на індіянську хитрість.
Це хо вик Аб дул те, що втра чає на ви пи то му, з лих вою на до лу жує на хар чах — «робітни ки» май же нічо го не їдять, ли ше за ку су ють чер гові «п'ятде сят грамів» хлібом і си ром.
А ко ли во на все-та ки до до му при бу ва ла, то при во зи ла з со бою драж ливі за па хи мен то ло вих ци га рок і ліке ру «Ама ре то», що з’яви ли ся в, но во пос та лих ко мерційних крам ни цях.
Тут ржання кінське з тупотнею, Там разний гомін з стукотнею, Скрізь клопіт, халепа, сто лих !
Вони збирали данину з підлег-лих племен, їхнє основне заняття — військова справа.
Каштановий Київ рівно шумів металевим при боєм ріжноманітних авт; шелестів широкими стріч ками рухливий пішоходів під дверима високих бі лих будинків; весело плескали водограї в синє щи ре небо.
На запа-лих щоках його виступив слабенький рум’янець.