І зараз бачу його на бюсті Паллади: сидить, лиховісний, вгризається залізними пазурами, хижо мружить криваве око і висотує з себе одне-єдине слово: «Ніколи !»
Він поглямув на членів комісії, але лиховісний блиск їхніх очей не пом’якшав.
Високий чоловік ступив лиховісний крок у її напрямку, заступаючи шлях.
З чагарів вряди-годи чулося нявкання хижака, лиховісний регіт гієни й виття дхолів.
Потім до нас долинув лиховісний брязкіт металу об метал.
І ніби у відповідь на його слова десь далеко на болотах виник той дивний лиховісний звук, який нещодавно так вразив мене.
Інколи цей монотонний і лиховісний шум здавався близьким, таким близьким, ніби хвилі, увінчані пінястими гривами, котилися за мною назирці, і мені хотілося щодуху дременути, рятуючись од них.
— Голос дівчини пролунав владно, а в карих очах спалахнув лиховісний вогник.
У мене був такий лиховісний вигляд, що містер Бейлі трохи відійшов од мене і сухо розсміявся.
Робота наближається до кінця, і він певен, що тепер навіть лиховісний капітан Блад не наважиться завітати до нього.