Вона лукаво посміхалася і була не сухіша за Мілену.
Вона стоїть біля мого ліжка, лукаво усміхається й мовчить.
І знову лукаво, насмішкувато витягши до нього підборіддя, тихенько, таємно шепоче : — Ну, а радість же де?
Хіба ти не знаєш? лукаво промовила я і вирішила трошки пожартувати, повторивши те, що нещодавно чула в цій же квартирі: Є гіпотеза, що простір спільно з часом має спіральну будову по часовій координаті …
Шепнула лукаво й ще стривожено, не зовсім оговтавшись від страху : — Я обманула його.
— Для пиворізів — чудо , — сказав, лукаво мружачись.
Попельначенко, лукаво прищуливши очі, поглядав на Горобенка й посміхався.
— Петренко встав з-за столу і лукаво примружив око.
— Ми нічого не боїмося , — лукаво усміхнувся медбрат.