Ніби хтось перетискує сонну артерію і, жуючи мозок, тягне за завісу, у Задзеркалля, розріджуючи реальність, занурюючи в лунатизм, думковий мазохізм і сомнабулізм наяву.
Я навіть повернувся був до думки про лунатизм і сп’яніння; але, знову ж, неможливість того й іншого постала переді мною , — цього разу в переконливому доказі свідка, який бачив мене на власні очі.