Вигуки пансіонерів лунали звідусіль, наче лускання ракети.
Ввімкнувши сирену, я наказав усім зібратися на верхній палубі, звідки ми зачаровано спостерігали за тим, як «Зелена змія» перекинулася на бік, а потому занурилася у море під звуки булькання води і лускання перебірок.
Землю устеляли густі високі трави, й, ступаючи по них, Пенкроф раз у раз чув, як вія ногами лунко тріскотять, нагадуючи лускання ракет у небі, сухі гілки.
Ночівлі були незатишні й студені, і мандрівники не сміли ані пісню заспівати, ані заговорити вголос, так моторошно відгукувалась луна, а тиша ніби не любила, щоб її порушувало що-небудь, крім шуму води, завивання вітру та лускання каменю.