Вона здалася мені такою маленькою: я все стояв і дивився, і слухав, як іноді потріскує лучина.
Дружина коцюбою з печі вигрібає присок і довго дмухає, поки від жаринки не спалахнула смолиста лучина.
У челюстях печі горить лучина, освітлює невеликий шевськжй столик з різним шевським причандаллям — дерев’яними колодками та цвяшками, дратвою, смолою, ножем, молотком …
Догоріла лучина в челюстях печі, вечеря закінчилася — пора на спочин.