Недовго пас він худобу: на зиму звелів пан узяти хлопця до двору, в поміч льокаєві.
То був кріпак. Але душею — не льокай.
Льокай рухує гроші, і на обличчі написано, що «на чай» дано малувато.
Льокай бере коробку й несе її в одні двері, а Сузанна з Максом позаду йде в другі За тими дверима, виявляється, кабінет Сузанни.
Льокай вийшов в одні двері, а з других дверей тихою пливкою ходою, мов промениста Аврора, вийшла господиня в білій церковній сукні такого самого крою, що й попередня.