Він люто загавкав на Яцуся, аж присідаючи на задні ноги — не пізнав.
Два міліціонери крутили руки заюшеному кров’ю гевалові, а той люто пручався і хрипів, дихаючи горілчаним перегаром:
Вони його зразу проминули були, а тепер, люто ревучи, вихором накинулись на чужого.
Легрі на якусь мить аж остовпів, та потім люто загорлав : — Що? !
А-ку, ображений, щосили затиснув палицю, люто глянув на старого.
Окільнюк люто застогнав і спустив на груди голову.
— він люто скреготнув зубами й заніс над головою бранки стиснуту в кулак ліву руку.
Нарешті, молодший не витримав і, люто вилаявшись, сів на колючу купину : — Досить, Майкл !
Обличчя дівчини було бліде від гніву, карі очі люто виблискували.
Навпаки, вони почали люто відбиватися, хоч і бачили зброю в моїх руках.