Машталіру кажу, в Тернополі зараз є симпатична лярва Маріна, з Донецька.
Ось тоді старі люди й вирішили, що то був не інакше, як вогненний зміюка — так та лярва завжди до вдів прилітає, які за чоловіками тужать та побиваються.
«Досить , — утомлено каже , — я давно все зрозуміла, ще тоді, коли почав раніше (як ніколи !) від мене повертатися, в тебе в общазі є якась лярва, я знаю це, Віталік, тільки не перебивай мене !»
— Лярва , — прошепотів він майже ніжно , — шльондра, он яка спритна …
Тож коли її, велику Марсалію, виїла, буквально виштурхала із покоїв першої леді та стара лярва (печатки не було де покласти !)
А ще розповідають як лярва Катерина друга, тоже цариця московська, січ нашу зруйнувала.
Міс лярва-пенелопа тим часом мовчки розв’язу є хустку.
От вчора, після вечері, вам звонила якась лярва — мов так і так, кидай усе — приїзджай їбати !
Але хіба ж марудитиметься така от вишукана ґуччі-лярва із селюцькими рушницями?