Артист витинав свій спів, неначе й не чув дитячого лящання.
І пташине щебетання, і солов' їне лящання, і далеченький придавлений клекіт, і шум води під лопатнями млинових коліс — усе це ніби вторувало артистові, як дрібне вторування оркестру та густе на низових тонах гудіння органа.
У ній розсипалося срібним горохом лящання соловейка.
І здавалось, неначе важкий товкач ступи вряди-годи гупав серед того зику, лящання та верещання.
Увесь шинок залитий світлом — сяє, аж горить; музика тне, рубає; підбори землю рвуть; крики, співи … стоголосе лящання … безпуття скажене …
Вона була слабка на нерви, не змогла довше видержати дитячого лящання й верещання й мерщій вибігла з школи.