Всідаючи вечірньою порою в Галіфаксі до довгого, окремого потягу, мене розварювало почуття надмірного зворушення.
Нишпорить по кабінах та одно торочить нам про те, що роки в Пенсі були найщасливішою порою в його житті, вчить нас, як жити, й те де.
Сидячи за роялем, Славка розмовляв з контрабасистом, літньою людиною в сіро-голубому костюмі з метеликом.
Ми пішли над став «Світезь», де ранньою порою майже нікого не було, можна говорити спокійно, і там мали довшу розмову, що тривала біля двох годин.
Візок невеликий, напівкритий, у ньому ледве вміщуються нехитра юладь і він сам з візником — літньою панською людиною, і вісе ж таки сидіти на рядні, що вкриває мішок з сіном, зручіно.
Я лечу. (Виходить) Армадо Дотепний цей юнак, хоч і різкий порою !
Порою геть забував про книжку і Петербург, витав у полі, в рідній своїй Кирилівці, бо всі пейзажі списував із краєвидів свого дитинства, з милої його душі Вкраїни …
А В ВУЛИЦЯХ, коли Йшла пізньою порою, Причепиться один, Причепиться другий І кличе йти за ним, Зове кудись з собою.
Подумала Олена Миколаївна й про те, що можна також бути молодою людиною при здоровому глузді і літньою при гарній фігурі.
Порою честолюбство де-не-де До злочинів огидливих веде, Коли заради гонору та слави Ми серце зводимо на шлях неправий; Так оленя уб' є моя стріла, Хоча до нього я не маю зла.