— Знаєш , — каже Мавр , — якби це була не ти … я б не повірив жодному слову.
Слідом з’явився мавр; він повів мулів до конюшні, а господар провів подорожніх у велику кімнату з низькою стелею, де стояли столи і сиділо декілька чоловік з грубими та жорстокими лицями.
За дверима з кривою шаблею напоготові в руці стояв високий мавр.
Алекс і Мавр сидять на підвіконні, звісивши ноги над безоднею, в руках у обох — мегафони.
Ніби дає зрозуміти — «мавр зробив свою справу — мавр може бути вільним».
— Як бачиш , — із неохотою каже Мавр , — після тієї історії … під час енергошоу … коли на екрані з’явився напис невідомо звідки … — Завод існує , — заплющивши очі, декламує Перепілка.
За дверима стояв інший мавр, теж з шаблею в руці напоготові.
Навколо, ніби в уповільненій зйомці, танцюють Алекс і Мавр, б" є в невидимі барабани Лесь, але на обличчі в нього розпач.
Приходить відповідь — і обидва, Алекс та Мавр, аж заходяться від сміху, ледь не падають з підвіконня, а я стою, почуваючись повною дурепою.