Нація, що прийняла чужу ідею , — як м’ягке залізо, як індукційний магнет.
Іван Іванович поводився чудно: наче душу його полонив магнет, завбільшки з дзвіницю — вже поборений, розглядався чоловік навкруги, чи цією дорогою йти до владущої сили, чи іншою.
Вона магнет посеред моря, Найвищий скарб, безцінний дар, Огнище тепле в студінь горя, Холодна тінь під страстей сквар.
Хто раз тільки побував на Україні, той уже не може розлучитися з нею, бо вона тягне кожну людину, як магнет залізо.