«Магометанин-татарин вважав себе вищою расою у порівнянні з християнином.
Перед яткою в’юнкий магометанин у чалмі крутив руками колесо, геть пописане кольоровими цифрами та квітчастими словами, й закликав перехожих, аби простягнули руку по багатства, котрі належатимуть тому, хто їх перший забере.
Хто б там не вбив нашого Фердінанда — серб чи турок, католик чи магометанин, анархіст чи младочех , — мені однаковісінько.
Це такий же, як і ви, правовірний магометанин, турок !. .
Зранку магометанин каже, що він зачарований її вродою.
Третя стріла Тікірі вп’ялась якраз в одне з чисел колеса фортуни, на жаль, у те чорне, що — як казав магометанин — тріньки менш щасливе, ніж інші, бо не дає виграшу.
— Хоч не понесеш із собою трьох сорочок, зате матимеш щось рідкісніше , — тицьнув магометанин до рук Тікірі грубу чорну книжку.
— Магометанин єсть суть од диявола, ворога людського , — підняв палець угору Інокентій , — брань з ним має чинити всяк православний, іже архангели з бісами і тьмою брань чинять.