Макуха усе й розказав: як увійшов у світлицю і як знайшов Левка над скринею з грішми.
Та й ці п’ять процентів — то було не життя, а сама макуха.
Макуха здивовано витріщився : — Ти забув, Савко, що Сулима нас від опряги порятував.
Чалого вони полюбили, хоч він і був «макуха» й ніколи не вмів «стребувати» з винного або добре когось одлупити.
— Ні , — тяжко зітхнув Макуха , — ще не доводилось.
Ну кого така гнида, така макуха може знасилувати !
Панія Макуха зараз-таки пристала до його, бо співала дуже гарно.
Тії ж не макуха — чортом будь, Таки убір їй роздобудь !
Як корм використовувалися та кож запарена полова, буряки, макуха, різ номанітні пійла.