Попереду, в авангарді, з десяток молодиків несли його найдорожчий скарб — голови, запаковані в мати.
Це достоту так, ніби мати смичок, але не мати скрипки.
До міджнурів, люба сестро, мають жаль і злі поганці.
А в хаті вже поралась коло печі стара мати: пекла млинці на сніданнє.
Подейкували, що її мати походила з острова Оскіль, а чи ще із дальших країв.
Його народила мати — людина, жінка, звичайна людська жінка … То він — не з них?
Яку, вони думають, повинні мати й національні меншости у вільній Україні, в тім і «євреї» …
— Щоб мені креветок не їсти, не можна мати домовленостей з чародієм, Лірино !
Це були часи, в яких сама вже розмова про Україну могла мати неприємні наслідки.
Але й мати в цей час мусить бути якомога поблажливою, тер пеливою.