І почувся такий жаданий Олексі крик, дзвінкий, чистий, переливчастий, зовсім людський, закличний і печальний.
Недалеко мелодійно перегукнулися куріпки, і Сафрон з несподіванки здригнувся, похолов.
Чути було тільки дзвінкий маятник, що рівномірно цокав серед тиші.
Але її голос, дзвінкий і високий, металевого тембру, зазвучав з циліндра на спині супроводжуючого механізму.
— озвався добре знайомий мисливцеві дзвінкий голосок, але цього разу такий сумний, що старий Зеб ледве впізнав його.
З приємних думок її вивів гучний дзвінкий голос візажистки.
Здалеку долинав дзвінкий пташиний спів, ніжний хлюпкіт води.
То йому здавалося, що фотографія розпливається і зникає серед полум’яних маків, що розквітли на залитій яскравим сонцем галявині, то вона раптом перетворювалась у дзвінкий і безтурботний дівочий сміх.
І тут іззаду почулись дзвінкий удар, тихе дзижчання, метровий шматок тунелю у стелі плавно пішов униз, з дірки, що утворилась, на підлогу посипались павуки.
— мелодійно пролітали з нашого боку невидимі снаряди, і ліс ахкав тривожно і глухо.