Гамір, метушня ще стояли в голові, ще відзивалися у вухах, і, як то буває, в голову лізли думки, що й геть-то не в’язалися з тим вечером.
Вереск, метушня, цілий рій блискучий навкруги очей, а між ними чиїсь засяяли, як зорі …
Як на мене, то й так уся ця метушня скінчилася непогано.
Тривав і курс лікування — щоранкові сеанси під наркозом, а після них знов аж до смерку виснажлива метушня в павільйоні.
Між скель почалася метушня, замигтів вогник, виріс у світле полум’я смолоскипа і, мерехтячи, став наближатися до них.
Коли сутеніло, метушня жвавішала; коли ж спалахували вуличні ліхтарі, повз кав’ярню мчали два безконечні, збиті потоки перехожих.
Я сприйняв це за провокацію — тим більше що той вечір, ви пам’ята єте, багатий був на провокації; метушня, смерть князя Дривегоціуса …
Метушня налякала хлопчика, і він зайшовся плачем, але тільки хвилин за десять міс Феллоуз дозволили піти й віднести хлопчика в прилеглу кімнату.
Ми зайшли в театр і наче у школу на велику перерву потрапили: галас, метушня, біганина.
Учні з інших класів Аліси ще не знали, і зчинилася метушня, і гучніше за всіх було чути голос Борі Мессерера : — Я ж вам казав, що вона супергерла !