Могильний морок і могильна тиша окутали оторопілого козака.
Могильний горбик, що його насипали вчора, розкидано; каміння, землю викинуто, стовп з написом похилився.
— До речі, перелізти через Могильний мур не так уже й складно , — зауважила Арха, проходячи повз один із виломів у стіні.
Смерть відібрала у краси цвітіння, Могильний камінь ліг над головою, Нехай земля тут поросте травою Квітнуть троянди ранньою весною, Ніч огортає кипарису шелестіння.
Лиш уявить собі: навколо смерть, І темна ніч, і це жахливе місце — Могильний стародавній склеп, притулок, Де сотні літ складають кістяки Всіх наших предків, де лежить Тібальт І де під саваном вже гнити став …