Здавалося, ще трохи і мокрота поллється з віртуала назовні у вечірньо-мокру дійсність.
Пожурившись, встала, довго молилася перед образами в холодному кутку, де стояли похмурі сутінки-діди й повзла мокрота.
А ще, що вже було зовсім дивно, якась мокрота, так само схожа на мжу, патьоками заліпила пошарпаний матовий екран ноутбука.