Ось тепер я вже на тобі покатаюся , — і так шипить, що в Савки й мороз-морозяка по спині пішов, аж до зашпорів у руки.
Закинула рюкзак на плечі, обмотала шию шаликом , — морозяка до кісток пробирає , — посунула обмерзлою асфальтівкою на північ.
Якшо морозяка лютий, то він, отой сніг, аж весь синій та виблискує.
Бражка з неї добряча, особливо як надворі морозяка.