У повітрі роїлась мошва, а Джомо був майже голий.
Вітерець овівав його обличчя, даруючи приємну прохолоду, та й мошва о цій порі не докучала.
О, як п’яні є мошва над убиральнею корчми, закохана в буйну траву, танучи в сонячному промінні !
Повітря повнилося легким і лагідним гомоном пори, коли мошва почула силу життя й вироїлася.
— Страшна загадка тропіків , — похмуро констатував Крутояр, тримаючи над головою ліхтар, навколо якого очманілим роєм гула мошва.
Ніч жарка, душна, а завіску на вікні геть обліпила мошва.
Чути було тільки, як по камінню дзюрчить струмок, злегенька шарудять дрібні комашки, майже непомітно гуде в повітрі мошва та шелестять, ворушачись в опалому листі, великі чорні жуки.
Над головою монотонно гула надокучлива мошва, Тумаяуа спинився й уважно подивився уперед.