Синоніми до слова Мурмотіти

Що то був за голос, який наказував йому колись прикрити голизну матері, коли вона поверталася додому зі своїх походеньок, лягала на ліжко й починала мурмотіти страшну, як смерть, молитву: «Нащонащонащо»?

Лі верещала, очі струмували сльозами, вона силкувалася щось мурмотіти, та їй вдавалося тільки нерозбірливе белькотіння й зойкання …

— І почав мурмотіти : — У більшості випадків … так, в порядку …

Його пойняв такий страх, що він навіть почав мурмотіти про те, що не в грошах щастя.

Вона не почула бодай слова подяки, бо Калле з Андерсом, жуючи, спромагалися тільки вдоволено мурмотіти.

Коли ведмеді спожили всі ласощі, випили весь спирт, ведмежий велетень почав тихо мурмотіти — завів розмову з моєю ведмедицею.

Пепуш миттю гайнув у двері і вскочив до кімнати Левенгука саме тієї хвилини, коли Перегрінус міцно тримав на стільці мага і він міг тільки люто мурмотіти крізь зуби:

Лише один величезний камінь скотився до самого низу й перепинив плин тоненького струмка у підніжжі пагорба , — він змушував мирний і тихий потічок невдоволено мурмотіти.