Вона почула його сапання, вчасно вихнула — Какора незграбно сів у воду, а Ягода, заливаючись сміхом, вискочила на муріг, сіла, простягла мокрі ноги.
Як упав же той карбованець на муріг , — і заліг там, аж зчорнів; ніхто не доторкнувся.
Як не даси пирога, Візьму вола за рога Та й поведу на муріг, Волом буду робити, А в ріг буду трубити …
А Половчин якраз прокинувся від безруху, від наглого постою і різко скочив на муріг.