Усі малогенґелтонці сходилися на думці, що то була «моторошна місцина».
Хоча дім стояв темний, галявина була освітлена, бо місцина ця знаходилися поряд з Куполом, де вздовж межі Честер Міллівського Гарлоу сяяли яскраві прожектори.
Зрання туман трохи розвіявся, лише над болотом лишався такий густий, що вся загадкова місцина здавалася накритою білим непрозорим ковпаком.
І ледь перед гуртом жовнірів відкривалася лугова місцина, як вони зупинялися, нібито у якійсь важливій справі.
Не переказати мені й двадцятої частини всіх тих труднощів, яких нам доводилося зазнавати на «угіддях» (небезпечна то місцина і за гарної погоди).
Улоговина Мовчання — це місцина, на яку виходять наші вікна.
Зручна місцина: з двох боків Дніпро зі стрімкими кручами та Старець, з третього — болото, в якому, сполошені гарматним гулом, увесь ранок кричали журавлі й тривожно гагакали гуси.
Це була дивовижна місцина, яку важко собі уявити і ще важче, мабуть, повірити в її природне походження.